Міжнародний філологічний часопис

У статті вперше презентовано норми, за якими відбувалось становлення української термінографії, зокрема практичне втілення кодифікації на українському ґрунті. Розглянуто терміни, що стосуються кодових правил у лінгвістиці – термінологічне поле, термінологічний ключ, термінологічний код, кодові слова, які пов’язані із лексикографічною фіксацією термінів, супроводжуються переліком найуживаніших терміноелементів та актуальність яких залишається й нині: важливі у роботі зі словниками різних типів, при укладанні алгоритмів програм, що здійснюють переклади. Встановлено ознаки термінологічного ключа, важливого для романських, германських і слов’янських мов; значущого при формуванні принципів укладання словників. Визначено вимоги щодо терміноелементів – мова написання, можливість перекладу національними мовами, збереження автентичного написання тощо. Досліджено джерела, що стали прообразом ключа – штучні мови (волапюк, есперанто, латіносінефлексіоне і т.п.) та діапазон їх можливостей. Мета дослідження – проаналізувати витоки поняття термінологічного коду, що з’явилось на поч. XX ст. і поступово утверджувалось у зв’язку з лексикографічною фіксацією термінів, завдяки якій терміноелементи отримали здатність поширюватися і стали зручними у використанні. Матеріали і методи дослідження. Матеріалом дослідження слугували документи першої третини минулого століття, які стосувались питань стандартизації в термінології, а також закордонні та вітчизняні словники. У роботі використано описовий метод із застосуванням прийому зовнішньої інтерпретації, який демонструє сукупні зв’язки реалій, свідомості, мислення на етапі становлення українського термінознавства. Обговорення. Слід зважати на те, що термінологічний код слугує підґрунтям для створення сучасних термінологічних систем, що спричинено культурним впливом із боку класичних мов упродовж багатьох сторіч. Висновки. Термінологічний код допомагає розпізнавати іншомовні слова не лише серед мов індоєвропейської мовної сім’ї, але й інших мовних сімей, розширюючи процес взаємодії терміносистем близькоспоріднених і неблизькоспоріднених мов. Використання сучасними європейськими мовами термінотворчого потенціалу класичних мов є важливим фактором у розвитку греко-латинізмів

картина світу; інформаційний простір; код; кодові слова; кодування; знак; термін; термінологія