Засоби масової інформації опановують нові віртуальні горизонти з метою надати інформаційний продукт користувачеві. Онлайн-журналістика швидко реагує на геополітичні процеси у сенсі створення нових лексем. Актуальність теми полягає у тому, що у дослідженні йдеться про сьогоденні чинники, які визначають взаємовідношення між мовою і соціумом. Мета дослідження проаналізувати німецьку медіалексику про коронавірус у синхронному аспекті через призму англійської та української мов. Німецька мова продемонструвала поруч з англійською багатство лексичних новоутворень, які пов'язані з коронавірусом. Зокрема з'явилася велика кількість складних слів, першим компонентом яких є Corona. Збільшилося використання відомих, часом забутих або рідко вживаних лексичних одиниць (пандемія, карантин, ізоляція). В умовах пандемії в активний вжиток повертаються слова, що знаходилися на периферії словникового запасу та які набули такого ж самого чи додаткового змісту. В умовах кризи мовець прагне до лаконічності вираження думки. Для досягнення подібного ефекту замість громіздких синтаксичних конструкцій використовується композитна модель словотворення, блендування, абревіація. Лінгвістичні рейтинги фіксують найбільш актуальні слова року, які є соціально-політичним портретом, який представлений за допомогою номінативних лінгвістичних маркерів. Результати дослідження підтвердили важливість впливу ЗМІ на громадську думку, уникнення маніпулювання, виконання безпосередніх функцій ЗМІ. Ще довго існуватиме потреба комплексно дослідити тексти засобів масової інформації: з лінгвістичними механізмами і системою розвитку мови, з одного боку, і з культурною системою дій в міжкультурному просторі – з іншого боку. Необхідно відзначити, що лексика пандемії COVID-19, зважаючи на свою мовну рефлексію, обов'язково знайде відображення в лінгвістичних рейтингах
коронавірус; пандемія; медіалексика; засоби масової інформації; рефлексія; блендування; абревіація; громадськість