Міжнародний філологічний часопис

Предметом дослідження є іншомовна лексика у поетичних творах Лесі Українки. Лексична система ідіостилю українських митців постійно перебуває в колі вітчизняних лінгвістів. Проте вивчення мовостилю Л. Українки з погляду реалізації в ньому іншомовних слів є недостатнім. З’ясування специфіки вживання запозичень у поетичних текстах Л. Українки сприятиме глибшому розумінню мово-поетичного і художнього простору її творів. Леся Українка бачила світ в образному світосприйнятті. Воно було у неї настільки всеосяжне й багатогранне, що виявлялося не лише в художньому слові, а й у роботі пензлем, у майстерній грі на фортепіано. Всебічно обдарована, вона добре розумілася на малярстві й архітектурі, на музиці й театральному дійстві. У своїй поетичній спадщині Леся Українка вживає багато термінів, що є назвами різних музичних інструментів: ліра, мандоліна, тамбурин, арфа, цитра, флейта. Активно вживає Леся Українка музичні терміни, пов’язані з тим, що робить музичний твір досконалим і чарівним: мелодія, тон, ритм, гармонія. Широко побутують в аналізованих поезіях італійські та латинські музичні терміни, як-от: тремоло, трель, бас, прелюдія, такт, нота. Зацікавленість поетеси музикою можна вважати одним із тих чинників, які впливали на досить широке побутування у лексиці її творів музичних термінів. До них належать також: концерт, оркестр, хор та ін. Використовує Леся Українка слова на позначення різновидів пісні: гімн, серенада тощо. Певними музичними термінами Леся Українка називає свої твори: Романс, Жалібний марш. До мистецької термінології зараховуємо слова, що називають різні танці. Наприклад, вальс, гавот, галоп, канкан − старовинні французькі танці. На зв'язок із мистецтвом вказують слова, пов’язані з театром: ложа, куліси. Виявлено в поезії латинське запозичення культура; талант − слово грецького походження. Встановлено, що серед проаналізованого шару лексики найбільше слів грецького походження, причому засвоїлись вони ще до прийняття християнства і пізніше в ХVІ-ХVІІ століттях. Зауважимо, що всі запозичення з грецької мови, які потрапляли в українську мову в ХVІІ столітті, здійснювались здебільшого через посередництво інших мов

запозичення; лексика; семантика; художній текст; грецизм; латинізм