Схарактеризовано морфологічні помилки в мережевих засобах масової інформації. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Мета статті − описати морфологічні відхилення в Інтернет-ЗМІ, визначити найбільш типові з них та вказати основні помилкові місця в межах лексико-граматичного класу іменників, числівників, дієслів, прислівників, утворених від числівників. Здійснено моніторинг виявлених анормативів, указано на основні помилконебезпечні місця у творенні граматичних форм іменників, числівників, дієслів, дієприкмекметників, прислівників у медіаматеріалах. Аналіз морфологічних відхилень у межах лексико-граматичного класу іменників показав порушення у його утворенні. Значними труднощами у звороті іменників є родовий відмінок однини другої відміни чоловічого роду, а саме правильний вибір закінчення а (-я) або -у (-ю). У журналістських текстах ці закінчення взаємозамінні. Неправильне утворення складених числівників також призводить до морфологічних помилок. У межах лексико-граматичного класу дієслів частота, пов’язана з утворенням наказового способу за допомогою дієслівної кальки з російської давай /давайте. Потужним джерелом мовного забруднення аналізованих Інтернет-видань є використання активних дієслів, не властивих українській мові. Форми активних дієслів теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч) не є типовими для української мови. У результаті лінгвообстеження текстів онлайн-видань на морфологічному рівні виявлено, що найбільш частотними є помилки, пов’язані з уживанням невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу на -уч (-юч), -ач (-яч), з формотворенням іменників. Менш частотними є помилки у межах лексико-граматичного класу займенників, числівників, дієслів, прислівників
морфологічна помилка; анорматив; формотворення іменників; числівників; дієслів; культура мовлення; медіатекст; засоби масової інформації