Міжнародний філологічний часопис

Анотація. Творчість Лесі Українки відіграла велику роль у розвитку вітчизняної і світової культури. Поетеса привнесла в українську літературу багатий духовний світ своїх героїв – людей з допитливим розумом і палким серцем. Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке проникнення в найістотніші питання доби, висока професійна культура – все це поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу. Поезія Лесі Українки вирізняється поєднанням рис неоромантизму й неокласицизму, згодом стає наснажена потужною життєствердною силою – неоромантичним естетичним ідеалом, згідно з яким провідними мотивами є боротьба, воля, служіння високій меті. Питання нового, модерного мистецтва знаходить своє відображення в більшості творів. У своїх віршах письменниця приділяла велику увагу зображенню природи, водночас найширшого діапазону людських почуттів на тлі розмаїття картин навколишнього світу. В інтимній ліриці Лесі Українки домінують сумні мотиви, туга за втраченим коханням, за недосягнутим щастям. Проте загартована випробуваннями душа поетеси на біль і фізичний, і душевний відгукувалася перлинами поетичної творчості. Все це робить її лірику актуальною як тоді, так і нині. І про що б не йшла в них мова, всі ці вірші зближує оптимістичне, життєствердне начало. Вони засвідчують її неперевершений талант як поета-лірика, якому були підвладні всі без винятку жанрові утворення як великих, так і малих поетичних форм, до яких вона вдавалася. Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона наснажила українську поезію новими темами й мотивами, збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. Її неоромантична, символістська поезія та драматургія означили на рубежі віків увагу до нових цінностей, нових філософських, буттєвих проблем

література; творчість; творчий метод; поезія; пейзажна та інтимна лірика; неоромантизм; художній образ