Міжнародний філологічний часопис

У статті проаналізовано основні підходи до аналізу мультимодального дискурсу. Актуальність дослідження зумовлена значенням візуальної комунікації в сучасному інформаційному суспільстві з огляду на світомоделювальні властивості мультимодального дискурсу у створенні ідентичностей, цінностей, означення реальності поза межами дискурсу. Мета статті – інтерпретувати найбільш перспективні моделі аналізу візуальної семіотики з огляду на потребу в інтегративній методиці дослідження аналізу мультимодального повідомлення. Результати дослідження експлікують метод візуальної граматики, розроблений у форматі соціосеміотичної теорії критичного дискурс-аналізу, концепції рівнів сигніфікації і міфологізації Р. Барта і теорії метафункцій М. Халлідея. Аналіз візуальної семіотики інтегрує три дослідницькі аспекти: репрезентаційний (рівень ідей і концептів), що маніфестований динамічним наративним і статичним концептуальним значеннями; інтерактивний (рівень відношень між персонажами візуального повідомлення, його адресантом і адресатом), що базується на візуальних кодах вираження контакту, дистанції, ставлення і модальності; композиційний, що фокусується на принципах інформаційної цінності, салієнтності та фрейму, спираючись на зорові зони, розмір, тональність, кольорову контрастність, перспективу зображень, спосіб сполучення або роз’єднання візуальних елементів

мультимодальний дискурс; візуальна семіотика; метод візуальної граматики; репрезентаційне; інтерактивне; композиційне значення