У статті досліджено соціально-культурні і суспільно-політичні фактори впливу на творче бачення О. Довженка. Встановлено, що в умовах посилення ідеологічного тиску та політичного регламентування творчої діяльності, притлумлюючи естетичні принципи, О. Довженко мусив «притиратися» до проектів влади та відповідати її зовнішнім вимогам. Не відкидаємо й іншої причини добровільного й ревного виконання «соціального замовлення»: бажання долучитися до продукування в національному культурному просторі синтетичного «витвору» мистецтва – українського кіно, нехай і в умовах радянської дійсності. Знятий до чергової річниці більшовицького перевороту «Арсенал», підтверджує, з одного боку, зречення ідеалів молодості та визнання талановитим режисером «помилок» власного (петлюрівського) минулого, з іншого – оригінальний творчий підхід та суто довженківське трактування історичних подій із національним духом і символікою. У стрічці режисер став на бік переможців та представив офіційну версію подій Першої світової і громадянської війни, української революції, повстання київських робітників на заводі «Арсенал». Осмислено проблему внутрішнього конфлікту творчої особистості та її відображення у кіносценарії «Арсенал», що є підтвердженням самодеструктивного роздвоєння внутрішнього буття талановитого режисера і сценариста, якому доводилося маневрувати між ідеологією і творчими поривами, готовністю підкоритися зовнішній авторитетній інстанції та національними почуттями
внутрішній конфлікт; творчий компроміс; роздвоєність індивідуального «я»; соціалістичний реалізм; ідеологія влади