Міжнародний філологічний часопис

У статті розглядаються актуальні для сучасних досліджень підходи до дискурсу, поліфункціональність та множинність тлумачень вказаного поняття, аналізуються підходи, значущі для дослідження авіаційної професійної комунікації. Дискурс розглядається як складне комунікативне явище, що містить у собі професійний контекст та дає уявлення як про учасників комунікації, так і про процеси продукування та сприйняття повідомлень. Тип дискурсу досліджується як соціально зумовлена комунікативна особливість індивідів, що класифікує їх за відповідними груповими, абстрактними, конкретно спрямованими, сугестивними типами. Сутність механізмів спілкування, мовних елементів комунікації, загалом комунікації, відіграє провідну роль в соціокультурному процесі, при породженні, сприйнятті та реалізації мовлення. Мовна комунікація відіграє важливу роль в авіаційній галузі. Спосіб комунікації пілота та авіадиспетчера є радіотелефонний зв’язок, що відбувається в умовах ліміту часу та вимагає від авіафахівця максимальної концентрації уваги. Розглянуто мовні осoбливості англійського авіаційного радіотелефонного дискурсу та oсновні характеристики, а саме: чіткість, однозначність, лаконічність

дискурс; мовні особливості; авіаційний дискурс; професійна комунікація