Міжнародний філологічний часопис

У статті на основі логіко-прагматичного підходу окреслюється механізм виведення імплікатур з стилістичної фігури оксиморону. Подається визначення стилістичної фігури оксиморону та оксиморонної імплікатури. Оксиморонну імплікатуру визначено як значення непрямого висловлення, у якому поєднано два чи більше діаметрально протилежних, семантично несумісних понять, із яких утворюється нова, складна, певною мірою суперечлива думка, що своїм змістом посідає середнє місце у словесній фразі. У науковій розвідці з точки зору математичної логіки визначено поняття імплікації, кон’юнкції та заперечення. У таблицях істинності для імплікації, кон’юнкції та заперечення показано, яких значень набуває висловлювання А → В при заданих значеннях А і В. За допомогою цих логічних операцій зроблено розкодування імплікатур в оксиморонних висловлюваннях ‘cruel kindness’ та ‘солодка мука’. Було запропоновано авторський логіко-прагматичний алгоритм виведення оксиморонних імплікатур, що складається з п’яти послідовних етапів. У науковій розвідці при зіставленні логіко-прагматичних моделей оксиморонних імплікатур в англійській та українській мовах було виявлено, що логіко-прагматичні моделі мають ізоморфне формальне вираження в порівнюваних мовах

оксиморонна імплікатура; логічна операція імплікації; логіко-прагматична модель; антецедент; консеквент; виведення імплікатури