У статті уточнено поняття «мовна особистість», схарактеризовано основні аспекти мовної особистості, зокрема: мовна здатність, комунікативна потреба, комунікативна компетенція, мовна свідомість та мовна поведінка; окреслено їх взаємозалежність та взаємозумовленість; прослідковано взаємозв’язок мовної особистості та мовної свідомості. Проаналізовано сутність дефініції «мовна особистість журналіста», закцентовано увагу на шляхах формування мовної особистості журналіста, основних об’єктивних чинниках, від яких залежить ступінь реалізації індивідуально-авторського потенціалу журналіста, визначено основні етапи становлення та розвитку мовної особистості. Проаналізовано компетентності, якими повинен володіти майбутній журналіст, з-поміж них виокремлено професійно-прагматичну, що складається із дискурсивної, операційно-стратегічної, функційної компетентностей; наголошено на важливості формування здатності журналіста визначати комунікативні завдання, вибудовувати тактико-стратегічні дії відповідно до жанрів спілкування. Наголошено, що у процесі навчання відбувається формування мовної особистості журналіста: він вчиться володіти мовною ситуацією, обставинами спілкування, керувати розвитком дискусії, відтак майбутній журналіст формує власний комунікативний стиль, що з досвідом розвивається в індивідуальний стиль мовлення
мовна особистість; мовна свідомість; мовна особистість журналіста; індивідуальний стиль мовлення