Міжнародний філологічний часопис

У статті теоретично обґрунтовується Словник варіантної лексики окремого ідіому як окремий аспектний словник в монодіалектного лексикографічного комплексу. У наш час у царині діалектології варіантність слова пояснюються неповнотою або відсутністю емпіричної бази, неосвоєнням наявного фактичного матеріалу, недостатньою увагою до способів вивчення формальних модифікацій слова, слабкою освітленістю джерелознавчих та методологічних питань. Актуальність проблематики визначає ряд теоретичних положень: 1) варіантність, будучи іманентною властивістю будь-якого різновиду мови, широко представлена в діалектному мовленні; 2) формальне варіювання слова забезпечує континуальність говірки як системи мови; 3) лексикон говірки, говірколінгварій, становить інформаційно-дослідницька лексикографічна систему ідіому – тезаурус. Узагальнений огляд теоретичних засад діалектологічної лексикографії варіантної лексики говірки дозволив дійти висновку про специфіку представлення в ньому говірколінгварію. Результати дослідження репрезентують Словник варіантної лексики говірки як аспектний, який входить до моноговіркового лексикографічного комплексу, маючи уніфіковані правила демонстрації у ньому мовних одиниць і водночас відрізняючись своїми структурними та номенклатурними параметрами відображення лексико-семантичних видозмін мовних одиниць. Словник варіантної лексики говірки бачиться нами як репрезентант складності, різноманіття явища формального варіювання діалектного слова, як демонстрація цілого ряду формально-смислових зв’язків у лексиці для подальшої моноговіркової дескрипції, орієнтованого на монографічний опис говірки. Лексикографування матеріально коливальної лексики в межах одного ідіому в перспективі орієнтоване на розгляд особливостей варіювання слова в системі говірки як окремого страту мови

діалектологія; лексикологія; лексикографія; Словник варіантної лексики говірки; варіантність; ідіом; говірколінгварій; ідіомема