Стаття присвячена проблемі відбору змісту навчання студентів-філологів, а саме відбору компетенцій. Метою цієї статті є огляд різних визначень понять «філолог» і «компетенція» та пошук шляхів впливу на відбір змісту навчання філологів та формування їх методологічної компетентності. Проаналізовано визначення цих понять у перекладознавстві. Окремий акцент зроблено на місці фонетичної компетенції у класифікаціях. Вивчено труднощі під час навчання аудіювання та усного перекладу і зроблено висновок, що при цьому мають значення не тільки відібрані реальні ситуації та сфери для формування компетенції, що базуються на знаннях. Не менш важливою є інтуїція, яку треба розвивати. Сформувати методологічну компетентність можливо, якщо здійснити відбір не тільки сфер та ситуацій, які виникають у реальній практиці філологів, але й завдяки ситуаціям, в яких потрібно спиратись на інтуїцію. Отже, в практику відбору треба включити вимогу підбору педагогічних ситуацій для розвитку інтуїції. Це може стати одним із засобів впливу на покращання змісту навчання
відбір компетенцій; фонетична компетенція; вимога до відбору ситуацій; інтуїція; підхід