Міжнародний філологічний часопис

У статті досліджуються особливості поетики «двійництва» у романі О. Грушиної «Черга». Актуальність дослідження обумовлена необхідністю формування цілісного погляду на розвиток сучасної літератури російської еміграції. Автором дослідження здійснено аналіз поетики «двійництва» як визначальної складової прози О. Грушиної. Особливістю роману О. Грушиної «Черга» є парадоксальне поєднання підкресленої буденності і неповторності радянської епохи, тривіальних і непересічних деталей, що вписані у простір роману, дія якого не має чіткої історичної адресації - це і сталінські 30-ті роки, і «відлига», і часи брежнєвського «застою». У романі реалізується структурно-семантичне значення «черги» як феномену радянського часу і простору. О. Грушина визначає сутність «черги» як конфлікту, зіткнення, протистояння зовнішнього і внутрішнього, як маркер подвійності персонажів, які немов «розпадаються» на частини. У процесі дослідження визначено, що категорія «двійництва» у сучасній літературі еміграції реалізується у ціннісній, образно-тематичній та стилістичній площині. «Двійництво» як феномен художньої свідомості пов'язане з тим, наскільки «герої черги» відчувають помежовість свого буття в амбівалентному світі, світі концентричних змін, що виявляється на всіх рівнях текстологічної структури роману, і на всіх рівнях поетики тексту

російська еміграція; двійництво; черга; дисоціація особистості; поетика; проза Ольги Грушиної