Міжнародний філологічний часопис

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибокого аналізу ономастичної лексики та можливості її на заняттях з англійської мови для майбутніх перекладачів. Досліджено три основні види перекладацьких вправ: некомунікативні, умовно-комунікативні та комунікативні. У рамках проведеного дослідження розроблено систему наочних вправ (відповідно до кожного із видів), які можуть бути використані вчителем на заняттях з англійської мови для студентів перекладацького напряму. Вправи розроблено на матеріалі циклу романів «Сага про Відьмака» Анджея Сапковського, зокрема книги «Останнє бажання» та «Меч призначення». Встановлено, що для комплексного розвитку перекладацьких навичок важливим є використання усіх трьох видів вправ, адже всі вони мають застосовуватися на різних етапах опрацювання нової лексичної теми і мають різне спрямування. Так, некомунікативні вправи не залежать від контексту та націлені основним чином на методичне повторення вивченого матеріалу та доведення його до автоматизму. На цьому етапі важливо надавати студенту вправи на встановлення відповідності, вправи з вибором готового варіанта відповіді. Для умовно комунікативних вправ характерною є наближеність до реальної мовної ситуації, дещо неприродня повторюваність лексики та граматики, що вивчається. На цьому етапі студент може перекладати окремі фрази, визначати вид перекладацьких трансформацій тощо. Етап комунікативних вправ є найскладнішим, адже передбачає пряму роботу студента з текстом чи окремими його фрагментами (без підказок з боку вчителя).

комунікативні вправи; некомунікативні вправи; умовно комунікативні вправи; фентезійний дискурс; практичні заняття з англійської мови