У статті обґрунтовано виникнення та поширення міжмовних та міжкультурних проблем, які є одними з основних у сфері перекладознавства. Різні культури на сучасному етапі розвитку взаємодіють між собою, і тому перекладач має забезпечувати адекватний переклад з урахуванням міжкультурної різниці, але при цьому вихідний текст не може бути суттєво змінений. Раніше через докорінні відмінності між культурами та мовами реципієнт не міг сприймати культуру оригіналу, а завдяки розвитку перекладознавства уможливлюється належне сприйняття тексту. У період глобалізації розширюються міжнародні контакти, де надзвичайно зросла роль мовної особистості. Переклад тут виступає безпосереднім інструментом у міжкультурній комунікації, а також засобом захисту національних мов і культур. Ключем до комунікативного успіху та порозуміння між учасниками різних мов і культур є опанування мовним кодом. Варто зауважити, що є спеціальні мовні штампи, які застосовуються різними суспільствами в тотожних ситуаціях. У статті наведені причини міжкультурних проблем, які доводять важливість міжкультурної комунікації з урахуванням міжмовних відмінностей, що досягається за допомогою адекватного перекладу, де головною метою є аналіз особливостей міжмовних та міжкультурних проблем та шляхи їх подолання. У дослідженні використовується метод аналізу і спостереження, стаття має описовий характер. Результатом аналізу граматичних трансформацій та їх детального вивчення є зображення можливих шляхів вирішення міжмовних та міжкультурних проблем
перекладознавство; міжмовна та міжкультурна проблематика; суперечливі тенденції; крос-культурна комунікація; лінгвокультурні реалії; «діалог культур»; соціокультурна компетентність