Міжнародний філологічний часопис

У статті розглядається творчість Максима Рильського як представника української культури ХХ століття з погляду ціннісних орієнтацій. Обґрунтовано, що світоглядні переконання М. Рильського пов’язані з рядом переломних періодів у житті народу, з долею якого якнайміцніше було пов’язано його життєве призначення. Доведено, що поет і філософ Максим Рильський був, є і буде одним із найбільших українських поетів ХХ століття, діячем культури франківського формату, що при трагічному творчому скаліченні все ж таки зумів двигнути вперед українську духовність, розвинути нашу мову, наше розуміння природи і людської душі. Творчість Максима Рильського становить вагому сторінку в історії української літератури. Його ім’я входить у всі енциклопедії, антології світового мистецтва. Осмислення творчої спадщини М. Т. Рильського як поета, письменника, публіциста, перекладача знайшло широкий відгомін у дослідженнях літературознавців, філологів, письменників, критиків, спеціалістів у галузі перекладу тощо. Багатовікова культурна реальність для М. Рильського була постійним джерелом поетичного натхнення. Своє творче кредо поет висловив у багатьох віршах, головна думка яких – чистота й непідкупність поетичного слова, щирість і чесність. Навіть і в нелегкі для української культури часи М. Рильський зумів написати видатні твори, у яких підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження України, невмирущість рідної мови. Цілком очевидно, що поет і філософ Максим Рильський був, є і буде одним із найбільших українських поетів ХХ століття, діячем культури франківського формату, що при трагічному творчому скаліченні все ж таки зумів двигнути вперед українську духовність, розвинути нашу мову, наше розуміння природи і людської душі

Максим Рильський; поетична творчість; неокласицизм; творче кредо; історична пам’ять; рідна мова; українська духовність