Міжнародний філологічний часопис

У статті проаналізовано семантико-синтаксичну структуру речень з числівниковим компонентом в латинській мові, що визначають кількісну характеристику істот або конкретних предметів, обґрунтовано зміст валентного потенціалу предиката кількості в реченнєвій структурі; розглянуто речення не лише з формально-граматичного, а й з семантичного погляду, що дало змогу об’єднати синтаксичні конструкції з кількісними значеннями в латинській мові в один підтип; виокремлено реченнєві структури із числівниковим компонентом, що становлять ускладнені прості речення, в яких предикат кількості виступає в приіменниковій субпозиції (позиція складеного підмета), яка для числівника генетично є первинною, а функціонально – вторинною; виокремлено двокомпонентні, трикомпонентні, чотирикомпонентні, п’ятикомпонентні, шестикомпонентні, семикомпонентні і восьмикомпонентні різновиди семантико-синтаксичної структури простого речення з числівниковим компонентом і визначено засоби їх вираження та особливості в семантико-синтаксичній структурі речення

числівники; числівниковий компонент; предикати кількості; речення; реченнєва структура; семантико-синтаксична структура речення; латинська мова