Міжнародний філологічний часопис

У дослідженні проаналізовано особливості лінгвальної експлікації концепту ПРИРОДА в мові поезії Олексія Довгого. У процесі лінгвістичного аналізу було з’ясовано, що для поезії О. Довгого образ природи є одним із найбільш яскраво виражених; доведено, що більшість авторських сюжетів, рефлексій, медитативної настроєності розгортається саме на тлі природи. Під час дослідження було з’ясовано, що автор під час візуалізації об’єктів та явищ світу природу віддає перевагу образам рослинного світу. Одними з найбільш яскравих у мовній картині світу митцю є одиниці на позначення різних поетичних варіантів образу Світового Дерева. Дослідником доведено, що одиниці на позначення візуальних характеристик явищ природи беруть участь у створенні панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Було відзначено особливу роль поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик (візуальних, локативних, атрибутивних) для відображення сакрального локусу як горизонтально-вертикального художнього простору

природа; мовна картина світу; поезія Олексія Довгого