У статті вперше описано особливості укладання каталогу, до якого увійшли назви садово-паркових об’єктів, які презентують культурно-історичний фонд столиці. Мета дослідження полягає у аналізі складових даного каталогу, до якого увійшли власні назви парків. Матеріали і методи дослідження. Проведене дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу й порівняння. Робота здійснювалась у рамках проекту № 110/551-пр «Розробка новітніх принципів створення реєстру цінних рослин парків і скверів міста Києва на основі термінологічних стандартів». Обговорення. Створенню Каталогу передувало укладання картотеки, до якої увійшла розширена інформація про парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (від історії заснування до сьогодення, їхній стиль планування,колишній і новітній статус тощо) із урахуванням статусу категорії об’єкта, його нинішніх культурно-історичних цінностей. Висновки. Запропоновано внести зміни щодо уніфікації назв парків, утримуватись від подвійного їх написання, висловлено слушні зауваження щодо збереження, надання та оновлення інформації про садово-паркові об’єкти
каталог; каталогізація; власні назви; парки; садово-паркові об’єкти; культурно-історичний фонд; культурна спадщина