Міжнародний філологічний часопис

У статті представлено українські та/або російські запозичення, вживані у польській мові мешканців невеликого дрібношляхетського села Дорогань у Житомирській області, у порівнянні з лексикою деяких сусідніх польських говірок в Україні. Проаналізовано 121 запозичення, які поділено на кілька тематичних груп: «Загальні поняття» – напр. budzień ◊ укр. будень, nazad ◊ укр. наз|ад, semia ◊ укр. сім’|я; «Людина та її характеристики» – напр. durny ◊ укр. дурн|ий, harny ◊ укр. гарний, Kacap ◊ укр. кац|ап, pjanica ◊ укр. п’|яниця, рос. пь|яница; «Дії та фізичний стан» – напр. rozpowiadać ◊ укр. розповідати, wzuć się ◊ укр. вз|утися, otdychiwać ◊ рос. отдых|ать, укр. розм. отдих|ати; «Почуття, емоції та поведінка» – напр. przezierać ◊ рос. презир|ать, swarzyć się ◊ укр. свар|итися, wołnować się ◊ рос. волнов|аться; «Їжа, продукти харчування та посуд» – напр. hreczka ◊ укр. гречка, deruny ◊ укр. дерун|и, kastrulka ◊ укр. каструлька; «Держава, адміністрація та політика» – напр. pensja ◊ укр. пенсія, partiejny ◊ укр. партійний, рос. партийный, bryhadir ◊ укр./рос. бригад|ир. Серед запозичень переважають українізми – 59 лексичних одиниць, тобто близько 49 %; 42 лексичні одиниці, тобто близько 35 %, можуть походити як з української, так і з російської мов; 20 лексичних одиниць, тобто 16 %, запозичено з російської мови. Порівняння з іншими польськими діалектами в Україні показало, що з 121 запозичення 91 слово використовується також в інших сусідніх територіях, що становить 75%. Найбільше подібностей – 59 слів, тобто близько 49%, було відзначено з сусіднім дрібношляхетським селом Сяберка та холопськими селами Олешківці і Гречани, що знаходяться поблизу Хмельницького

польська мова в Україні; дрібна шляхта; холоп («селянин»); запозичення