Міжнародний філологічний часопис

У статті досліджено й схарактеризовано структурні типи фразеологізованих речень з тавтологійними компонентами. Синтаксична організація фразеологізованих тавтологійних речень детермінована їхнім фразеокомплексом. Підґрунтям структурного упорядкування цього типу фразеологізованих речень слугує структурно-семантична єдність облігаторних постійного і змінного компонентів. Структурні типи фразеологізованих речень з тавтологійними компонентами базовані на двох основних критеріях: морфологічному вираженні постійного і змінного компонентів та позиції постійного компонента. Постійний компонент може бути виражений прийменниками, сполучниками, дієслівною зв’язкою або частками – одиничними чи парними, а змінний не має обмежень щодо морфологічного вираження. За формальним критерієм фразеологізовані речення з тавтологійними компонентами поділено на чотири структурні типи: 1) із фразеоприйменниковим комплексом; 2) із фразеосполучниковим комплексом; 3) із фразеозв’язковим комплексом; 4) із фразеочастковим комплексом. В українському художньому мовленні найактивніше вживаними є такі структурні типи фразеологізованих тавтологійних речень: з бііменниково-сполучниковим N1 як N1, біінфінітивно-частковим Inf, так Inf; Inf, то Inf та бідієслівно-парночастковиv От Vf , так Vf комплексом

фразеологізоване тавтологійне речення; постійний компонент; змінний компонент; структурний тип; фразеосполучниковий комплекс; фразеочастковий комплекс