Дискурс є динамічним лінгвістичним феноменом, що займає проміжне місце між мовою та мовленням, і його вивчення через призму внутрішньої форми терміна дозволяє розкрити його семантичну мотивацію та когнітивні основи. Дослідження мало на меті дослідити функціонування термінів у науковому дискурсі та проаналізувати важливість їх внутрішньої форми для точного тлумачення та комунікації. Методологічна база включала описовий, аналітичний, компонентний, дефініційний, порівняльний, контекстуальний та дискурсивний аналіз. Було виявлено, що значна кількість термінів має чіткі ознаки внутрішньої форми як когнітивного механізму, що поєднує мовну форму та концептуальний зміст. Статистичний аналіз підтвердив, що більшість термінів мають принаймні часткову мотивацію, морфологічну, семантичну або метафоричну. Аналіз показав, що метафори відіграють вирішальну роль, поширюючи загальні фізичні враження на абстрактне економічне мислення. Було також виявлено, що метафори демонструють внутрішню форму як зв’язок між емпіричним досвідом та теоретичною абстракцією. Міжмовне порівняння виявило, що пари термінів англійської та української мов демонструють повну або часткову мотиваційну еквівалентність. Було встановлено, що внутрішня форма також зберігає концептуальну точність, прив’язуючи термін до його первісної семантичної мотивації, що є особливо важливим у письмовому дискурсі. Результати дослідження підтвердили, що внутрішня форма терміну є активним компонентом у побудові значення та ментальною схемою, яка пов’язує абстрактне поняття з його лінгвістичним вираженням. Були досліджені когнітивні, комунікативні та епістемологічні функції внутрішньої форми. Дослідження довело, що збереження внутрішньої форми в перекладі та дотримання термінологічних стандартів є надзвичайно важливим для підтримання семантичної точності та узгодженості наукового спілкування на міжнародному рівні
лінгвістичне вираження; термінологія; когнітивна мотивація; семантична точність; концептуальний зміст; метафора