Міжнародний філологічний часопис

У цій дослідницькій роботі представлено розширене та глибоке порівняльне дослідження механізмів словотворення в азербайджанській мові у зв’язку з кількома основними мовами світу, зокрема англійською, російською, німецькою, турецькою та перською. Розміщуючи азербайджанську мову в ширших міжмовних рамках, дослідження мало на меті з’ясувати як типологічні особливості, так і універсальні закономірності в морфологічних процесах. Методологія інтегрувала когнітивно-морфологічний аналіз, корпусне дослідження, обчислювальне та цифрове моделювання ресурсів, а також міжмовне типологічне порівняння для дослідження морфологічних структур азербайджанської мови. Дослідження показало, що азербайджанська мова зберегла свою основну аглютинативну структуру, розвиваючи гібридні утворення через інтеграцію запозичень та афіксів, демонструючи збільшення частоти змішаних морфологічних ланцюгів у цифрових корпусах та розширення продуктивних афіксаційних моделей у відповідь на лексичний приплив, зумовлений контактами. Емпіричний аналіз показав, що азербайджанська морфологія була одночасно гнучкою та стійкою, здатною генерувати нові лексичні одиниці та адаптуватися до семантичних зрушень у відповідь на соціальний, технологічний та міжкультурний розвиток. Ці висновки підкреслили подвійний характер морфологічної еволюції: вона виявилася універсальною у своїх структурних тенденціях, водночас унікально формуючись культурним та лінгвістичним контекстом азербайджанських носіїв. Розміщуючи азербайджанську морфологію в порівняльному ландшафті світових мов, це дослідження сприяло глибшому розумінню міжмовної креативності, типологічної варіації та взаємодії між морфологією та соціолінгвістичною динамікою, пропонуючи розуміння, актуальне для теоретичної лінгвістики, викладання мов та прикладної лексикографії. Практична цінність цього дослідження полягає в тому, що воно надає лінгвістам, лексикографам, викладачам та розробникам цифрових мовних технологій емпірично обґрунтовані моделі азербайджанського словотворення, які можна безпосередньо застосовувати для складання словників, розробки навчальних програм, автоматизованої обробки морфології та розробки інструментів вивчення природного мови, таких як морфологічні аналізатори та засоби перевірки орфографії

аглютинативна структура; типологічний контраст; лексичні інновації; контактно-індуковані зміни; афіксальна продуктивність; цифрові корпуси; міжмовна креативність