Міжнародний філологічний часопис

Редагування текстів офіційно-ділового стилю: подолання наслідків російсько-українського білінгвізму

Тетяна Наумова, Оксана Щепка
Завантажити статтю
Анотація

Метою дослідження було зʼясування ролі редагування текстів офіційно-ділового стилю лінгвістами для подолання наслідків російсько-українського білінгвізму. Методологія включала методи аналізу офіційно-ділових текстів різних періодів із застосуванням методів контент-аналізу, експертного оцінювання та порівняння. Особливу увагу приділено виявленню помилок, спричинених білінгвізмом, і встановленню змін у текстах до та після 2014 року. Отримані результати дослідження показали, що вплив білінгвізму на офіційно-ділові тексти є значним, особливо в документах, створених до 2014 року. Помилки, пов’язані з калькуванням російських конструкцій, неправильним вживанням відмінкових форм та лексичними запозиченнями, знижують якість документів і порушують мовні норми. Після 2014 року кількість таких помилок зменшилася внаслідок активного впровадження українськомовних стандартів у діловодстві, що дозволило покращити граматичну та стилістичну точність текстів. Подолання білінгвізму є необхідним завданням у контексті формування мовної ідентичності, оскільки він може призвести до неузгодженості в офіційних документах, що знижує їх юридичну силу та зрозумілість. Зберігання мовної ідентичності через правильне використання української мови в офіційно-діловому стилі є важливим для формування національної самосвідомості, а також для покращення комунікації в юридичній та адміністративній сферах. У процесі дослідження лінгвісти виявили, що більшість помилок в офіційно-ділових текстах були спричинені впливом білінгвізму, зокрема калькуванням, використанням невідповідної лексики та порушенням синтаксичних норм. Редагування текстів дозволило підвищити їх відповідність українським мовним стандартам, усунути лексичні запозичення та покращити стилістичну чіткість. Практичне значення цієї роботи полягає в підвищенні якості мови документів, що впливає на ефективність комунікації в державних і приватних установах, а також сприяє реалізації мовної ідентичності та забезпечує юридичну точність

Ключові слова

мовна інтерференція; суржик; кодове змішування; стилістична узгодженість; термінологічна точність

ЦИТУВАТИ
Naumova, T., & Shchepka, O. (2024). Editing official business style texts: Overcoming the consequences of Russian-Ukrainian bilingualism. International Journal of Philology, 15(4), 89-103. https://doi.org/10.31548/philolog/4.2024.89
Використані джерела

[1] Agreements in the field of education and science. (2024). Retrieved from https://surl.li/kofbxy.

[2] David, M. (2024). Russia’s war on Ukraine: Unbottled emotions and the conditioning of the EU’s Russia policy. Journal of European Integration, 46(5), 661-684. doi: 10.1080/07036337.2024.2363613.

[3] Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.

[4] Demyanchuk, Yu.I. (2022). A model of the English-Ukrainian sub-corpus of texts of NATO, UN, and WTO official and business documents. Alfred Nobel University Journal of Philology, 2(24), 165-179. doi: 10.32342/2523-4463-2022-2-24-14.

[5] Dzyublenko, I. (2023). The language issue of Ukraine during the russian-Ukrainian war. The impact of centuries of repression of the Ukrainian language on modern society. Foreign Affairs, 33(2), 21-30. doi: 10.46493/2663-2675.33(2).2023.21-30.

[6] Faychuk, T. (2019). Features of editing the translation of international agreements into Ukrainian language. Social Communications, 2(78), 143-153.

[7] Giordano, F., Lipscomb, S., Jefferies, P., Kwon, K.-A., & Giammarchi, M. (2024). Resilience processes among Ukrainian youth preparing to build resilience with peers during the Ukraine-Russia war. Frontiers in Psychology, 15, article number 1331886. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1331886.

[8] Hentschel, G., & Palinska, O. (2022). Restructuring in a mesolect: A case study on the basis of the formal variation of the infinitive in Ukrainian-Russian surzhyk. Gognitive Studies, 22, article number 2770. doi: 10.11649/cs.2770.

[9] Hentschel, G., & Reuther, T. (2020). Ukrainian-Russian and Russian-Ukrainian code-mixing. Studies in three regions in the south of Ukraine. Multilingualism Research at the Alpen-Adria-Universit, 5(2). doi: 10.23963/cnp.2020.5.2.5.

[10] Kanishcheva, O., Kovalova, T., Shvedova, M., & von Waldenfels, R. (2023). The parliamentary code-switching corpus: Bilingualism in the Ukrainian parliament in the 1990s-2020s. In M. Romanyshyn (Ed.), Proceedings of the second Ukrainian natural language processing workshop (pp. 79-90). Dubrovnik: Association for Computational Linguistics. doi: 10.18653/v1/2023.unlp-1.10.

[11] Karakale, F. (2022). Language impasse in bilingual societies: The case of Ukraine and Russia-Ukraine war. International Journal of Human Studies, 5(10), 482-501. doi: 10.35235/uicd.1177819.

[12] Katzman, J. (2023). A “Little Russian” language? The use of prepositions as distinct expressions of Ukrainian sovereignty in the Russian language. Retrieved from https://studenttheses.universiteitleiden.nl/access/item%3A3590539/view.

[13] Kokhanova, I. (2021). The influence of Ukrainian-Russian bilingualism on the quality of higher education. Molodyi Uchenyi, 3(91), 167-170. doi: 10.32839/2304-5809/2021-3-91-36.

[14] Kozyar, M., Savka, I., & Garudi, H.L. (2023). Evolution of the pedagogical essence of bilingualism in the context of the Russian-Ukrainian war. Youth and the Market, 11-12(219-220), 14-18. doi: 10.24919/2308-4634.2023.296614.

[15] Kramar, A. (2012). Through bilingualism to Russification: How bilingual citizens become Russian-speaking. Retrieved from https://tyzhden.ua/cherez-bilinhvizm-do-rusyfikatsii-iak-dvomovni-hromadiany-staiut-rosijskomovnymy/.

[16] Kryvolapova, O.V. (2020). Difficulties of teaching Ukrainian as a foreign language in a bilingual environment. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 46(1), 195-198. doi: 10.32841/2409-1154.2020.46-1.46.

[17] Kulyk, V. (2023). Language and identity in Ukraine at the end of 2022. Retrieved from https://zbruc.eu/node/114247.

[18] Lagvilava, L. (2023). The consequences of the Russian-Ukrainian war on the Ukrainian education system. Future Human Image, 20, 84-96. doi: 10.29202/fhi/20/8.

[19] Lease agreement. (2012). Retrieved from https://surl.li/ptyipn.

[20] Lin, S. (2020). Bilingualism in contemporary Ukraine. Open Access Library Journal, 7(8), 1-4. doi: 10.4236/oalib.1106647.

[21] Malynovskyj, A. (2021). Bilingualism and the figures of postcolonial speech: Cultural transfers of modern Ukrainian prose. Forum for World Literature Studies, 13(4), 660-676.

[22] Moser, M. (2022). History and Present of Russian in Ukraine. An overview. World of the Slavs, 67(2), 393-423. doi: 10.13173/WS.67.2.393.

[23] Moskovets, A., & Trégouët, P. (2024). Does war drive changes in language use? Results from an online survey of Ukrainians. Journal of Slavic Studies, 69(3), 480-490. doi: 10.1515/slaw-2024-0022.

[24] Panasiuk, L. (2021). Ukrainian-Russian bilingualism in the context of the ideology of the “Russian World”. Visnyk of the Lviv University, 36, 239-245. doi: 10.30970/PPS.2021.36.29.

[25] Panter, J. (2023). Language of the enemy: Impacts of the 2022 Russo-Ukrainian war on linguistic and national identity paradigms in Ukraine. New York: City University of New York.

[26] Program integrity: FY19 audit results. (2024). Retrieved from https://www.hrsa.gov/opa/program-integrity/fy-19-audit-results.

[27] Protassova, E., & Yelenevskaya, M. (2024). Changes in the immigrant Russian-speaking family language policy during the war in Ukraine. Frontiers in Psychology, 15, article number 1385420. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1385420.

[28] Shevchuk-Kliuzheva, O. (2020). The sociolinguistic aspect of Ukrainian Russian child bilingualism on the basis of a survey of Ukrainian families. Cognitive Studies, 20, article number 2323. doi: 10.11649/cs.2323.

[29] Sokolova, S. (2022). Bilingualism in Ukraine and the problems of national identity. Balkans and Slavia, 2(1), 51-72. doi: 10.30687/BES/2785-3187/2022/01/003.

[30] Soroka, Y., Kudriavtseva, N., & Danylenko, I. (2023). Language and social inequalities in Ukraine: Monolingual and bilingual practices. Ideology and Politics Journal, 2(24), 58-85. doi: 10.36169/2227-6068.2023.02.00003.

[31] Warditz, V., & Meir, N. (2024). Ukrainian-Russian bilingualism in the war-affected migrant and refugee communities in Austria and Germany: A survey-based study on language attitudes. Frontiers in Psychology, 15, article number 1364112. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1364112.