Rozghon, I., & Bilous, A.
(2024).
Food euphemisms: Psychological and social aspects.
International Journal of Philology,
15(3),
83-95.
https://doi.org/10.31548/philolog/3.2024.83
У статті звертається увага на важливість дослідження евфемізмів, які активно використовуються у сфері виробництва та переробки продукції тваринництва для приховування чи пом’якшення інформації, здатної викликати негативні асоціації у споживачів. Метою дослідження було вивчення психологічних та соціальних аспектів використання евфемізмів у сфері виробництва та споживання. У дослідженні використано описово-аналітичний, порівняльний, лексико-семантичний та дискурсивний методи для аналізу евфемізмів у контексті їхніх структурних, функціональних та культурно-комунікативних особливостей. У статті акцентувалась увага на тому, як евфемістична мова впливає на сприйняття споживачами продуктів, сприяє формуванню позитивних асоціацій та дозволяє уникати етичних і моральних питань, пов’язаних з процесами виробництва. Описано механізми впливу евфемізмів на психологічний комфорт, сприйняття ризиків та прийняття рішень. Проаналізовано соціальні чинники, які сприяють поширенню евфемізмів у маркетинговій комунікації, зокрема соціальні норми та прагнення до емоційного захисту. Описано підходи, що включають лінгвістичний аналіз, когнітивні та соціально-психологічні методи, які дозволяють досліджувати роль евфемізмів у формуванні споживчого сприйняття та прийняття рішень. Особлива увага приділялась методам корпусного аналізу текстів, експериментальним опитуванням та аналізу поведінкових реакцій споживачів на певні евфемістичні вирази, такі як “екологічний”, “корисний”, “переробка” та “преміум”. Стаття висвітлює роль евфемізмів як інструменту маніпуляції та впливу на споживацькі рішення, а також їхній вплив на етичну відповідальність виробників, які як прямо, так і опосередковано причетні до приховування етичних та екологічних проблем, пов'язаних з виробництвом. Запропоновано аналіз ефективності цих мовних стратегій та їх впливу на сприйняття споживачами харчових продуктів, що має практичне значення для вдосконалення комунікацій у сфері виробництва та маркетингу
когнітивні функції; поведінка споживача; коректність; маніпуляція; не прямі фрази; інтерпретація; асоціація
[1] Allan, K., & Burridge, K. (2007). Forbidden words: Taboo and the censoring of language. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.4000/lexis.1633.
[2] Burridge, K. (2012). Euphemism and language change: The sixth and seventh ages. Lexis, 7, 57-78. doi: 10.4000/lexis.355.
[3] Bandura, A. (2011). Moral disengagement. In The encyclopaedia of peace psychology. Wiley: Blackwell Publishing Ltd. doi: 10.1002/9780470672532.wbepp165.
[4] Enright, D.J. (1985). Fair of speech: The use of euphemisms. London: Oxford University Press.
[5] Farrow, K. (2021). Let’s call a spade a spade, not a gardening tool: How euphemisms shape moral judgement in corporate social responsibility domains. Journal of Business Research, 131, 254-267. doi: 10.1016/j.jbusres.2021.04.002.
[6] Felt, Ch., & Riloff, E. (2020). Recognizing euphemisms and dysphemisms using sentiment analysis. In Proceedings of the second workshop on figurative language processing (pp. 136-145). Stroudsburg: Association for Computational Linguistics. doi: 10.18653/v1/2020.figlang-1.20.
[7] Huang, L (2019). Revisit euphemisms from the perspective of intentionality. Forum for Linguistic Studies, 1(1), 102-111. doi: 10.18063/fls.v1i1.1084.
[8] Holder, R.W. (2008). How not to say what you mean: Dictionary of euphemisms. Oxford: Oxford University Press.
[9] Kunst, J.R., & Hohle, S.M. (2016). Meat eaters by dissociation: How we present, prepare and talk about meat increases willingness to eat meat by reducing empathy and disgust. Appetite, 105, 758-774. doi: 10.1016/j.appet.2016.02.019.
[10] Kunch, Z. (2018). Euphemisms in modern English: An analytical study. Journal of Linguistic Studies, 15(2), 112-130.
[11] Kunch, Z. (2022). The evolution of euphemisms in response to social change. Journal of Sociolinguistic Studies, 19(4), 221-238.
[12] Lazer, D.M.J., et al. (2018). The science of fake news: Addressing fake news requires a multidisciplinary effort. Science, 359(6380), 1094-1096. doi: 10.1126/science. aao2998.
[13] Marino, L. (2017). Thinking chickens: A review of cognition, emotion, and behavior in the domestic chicken. Animal Cognition, 20(2), 127-147. doi: 10.1007/s10071-016-1064-4.
[14] Merriam-Webster. (2023). Retrieved from https://surl.li/wvazgu.
[15] Naumenko, S., & Kryvonis, M. (2023). Linguistic means of forming euphemisms in the modern Chinese language. International Online Scholary Journal of V.N. Karazin University, Cognition, Communication, Discourse, 27, 44-55. doi: 10.26565/2218-2926-2023-27-03.
[16] Kravchenko, N., & Shanaieva-Tsymbal, L. (2023). Multimodal Ukrainian brand narrative: Semiotics, structure, archetypes. Alfred Nobel University Journal of Philology, 2(26/2), 27-44. doi: 10.32342/2523-4463-2023-2-26/2-16.
[17] Sztompka, P. (2008). Trust: A sociological theory. Cambridge: Cambridge University Press.
[18] Velykoroda, V.B. (2017). Mechanisms for enriching euphemistic vocabulary. Scientific Bulletin of National Pedagogical Drahomanov University, 4, 212-217.
[19] Tsai, F.S., & Wen, X.W. (2021). Editorial: The psychology of food safety and consumption. Frontiers in Psychology, 12, article number 767212. doi: 10.3389/fpsyg.2021.767212.
[20] van Dijk, T.A. (2008). Cognitive linguistics: Current applications and future perspectives. Berlin: Mouton de Gruyter.
[21] Walker, A., Turnip, N., Meyers, E., & Stolz. J., (2021). Controlling the narrative: Euphemistic language affects judgments of actions while avoiding perceptions of dishonesty. International Journal of Cognitive Science: Cognition, 211, article number 104633. doi: 10.1016/j.cognition.2021.104633.
[22] Yelovska, Yu. (2017). Taboo in the speech practice of Ukrainians. (PhD thesis, Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih, Ukraine).