Статтю присвячено аналізові політичного, економічного, літературного й наукового часопису «Рідний Край» (1905–1916 рр.) крізь призму лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгвокультурологійних, а почасти й освітніх проблем з особливим акцентуванням, по-перше, на зміні політичної ситуації в Україні на початку ХХ століття та віддзеркаленням цього поступу в різних сферах суспільного життя, по-друге, на ролі української мови як найважливішого етнічного ідентифікатора. З’ясовано мовознавчий, соціолінгвістичний, лінгвокультурологійний, освітологійний зміст тижневика, зокрема розкрито спектр порушених на його шпальтах проблем із наступним класифікуванням та ідеологійним, фаховим, культурологійним, дидактичним, аксіологійним інтерпретуванням їх із синхронійно-діахронійних позицій. Докладно схарактеризовано специфіку еволюції в різні періоди загальнонародної та літературної мови з опертям на лінгвальну практику Тараса Шевченка, Марка Вовчка й інших класиків української літератури та порівняння її з мовним досвідом простого селянина, на взаємодію між питомим ресурсом і запозиченнями. Окрему увагу приділено соціолінгвістичному аспектові – поглядам на мову міста й села, на роль різних освітніх інституцій у формуванні національної свідомості. Доведено, що видання «Рідний Край», з яким пов’язали свою діяльність знакові постаті того часу, насамперед Олена Пчілка, Григорій Коваленко, Микола Дмитрієв, Агатангел Кримський, Борис Грінченко, мало посутній вплив на розвиток українського питання, який наступив після тривалих офіційних заборон українського слова; на випрацювання літературних норм, передусім правописних, що їх небезпідставно вважають потужним об’єднувальним чинником української нації; на розширення функційних можливостей (наукова, публіцистична, художня сфери) української мови, зрештою, на її націотвірний потенціал. Лінгвокультурологійні, освітологійні та інші погляди, ідеї, переконання, задекларовані чи обґрунтовані в опублікованих у «Рідному Краї» працях різної жанрової природи, знайшли логічне продовження, а більшість із них не втратили своєї актуальності й дотепер
політичний; економічний; літературний і науковий часопис «Рідний Край»; початок ХХ століття; українська мова; мовознавча проблематика; лінгвокультурологія; соціолінгвістика; російщення українців; освітня мережа; Олена Пчілка; Микола Дмитрієв; Григорій Коваленко
[1] Chahovets, V. (1906). The Ukrainian language and the learned government (from an article by Chahovets). Native Land, 11-13.
[2] Grinchenko, B. (1906b). Three questions of our spelling. With the addition of A.Y. Krymsky. Ridnyi Krai.26, 6-10.
[3] Grinchenko, B. (1906а). Three questions of our spelling. Kyiv: Native Land.
[4] Hrushevsky, M. (1998). On the Ukrainian language and the Ukrainian cause. Kyiv: Veselka.
[5] Klymenko I. (2009). Periodic visions of the first half of the XIX-early XX centuries in Ukraine. A general overview. Library Bulletin, 4, 44-48.
[6] Kovalenko, H. (1906). Ukrainian boats in universities. Native Land, 23, 5-6.
[7] Krymsky, A. (1908). Is it really difficult to learn the spelling of “ї”?. Native Land, 26, 6-9.
[8] Krymsky, A.Y. (1973). Works. Kyiv: Scientific Thought.
[9] Kucherniuk, I.V. (2016). The journal “Native Land” in the socio-political and cultural life of Ukraine (1905-1916). (PhD Dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine).
[10] Pchilka, O. (1906). Ukrainian university departments. Native Land, 46.
[11] Pchilka, O. (1909). Our literary language. Native Land, 3, 2-4.
[12] Semenko (Sokolova), S.V. (1999). Biobibliographic index to the journal “Ridnyi Krai” (1905-1916). Poltava.
[13] Shramko, R., Stepanenko, M., Pedchenko, S., Pryima, L., & Komlyk, N. (2023). Teaching Ukrainian as foreign language (TUkFL) at pedagogical university: Innovations and perspectives. AD ALTA, 13(2), 222-227. doi: 10.33543/j.1302.222227.
[14] The congress of secondary school teachers and figures. (1906a). Native Land.
[15] Ukrainian folk school in Bukovyna. (1906). Native Land, 22.
[16] Ukrainian school business (1906). Native Land, 45.
[17] Yaremenko, S. (2002). The magazine “Native Land” and the language problems of the early XX century. Retrieved from http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine60-9.pdf.
[18] Yasakova, N.Y., Kharchenko, S.V., & Shynkaruk, V.D. (2019). Verbal indicators of linguistic and cultural identity (personal pronouns as the example). Cogito, 9(4), 201-214.