Міжнародний філологічний часопис

Відповідно до Стандартизованих вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1–С2 іноземцям на початковому рівні достатньо розуміти деякі мовні особливості української мови, які дозволять реалізовувати чітко визначені цими ж вимогами комунікативні потреби. Знання правил повних словозмінних чи словотвірних парадигм для цього рівня не передбачено, тому вивчення граматики є фрагментарним і повинно забезпечувати просте, коротке і тематично обмежене повсякденне спілкування. Це і зумовлює актуальність цієї статті, в якій сформовано основні теоретичні та методологічні принципи для викладання граматичних категорій іменника (відмінок, рід, число) в іншомовній авдиторії на рівні А1. Аналізуючи значення, які передають відповідні відмінкові форми (наприклад, номінація суб’єкта чи адресата, позначення кількості, напрямку, місця, часу, засобу дії, ознаки предмета, віку тощо), запропоновано систему правил для їх закріплень, що подано у вигляді таблиць і схем. Визначено комунікативні теми, в межах яких можна вивчати ті чи інші граматичні категорії, а лексику використовувати для ілюстрації та закріплення вивченого матеріалу. Запропоновано такий підхід до структури навчального матеріалу: тема чи підтема («Сім’я», «Дозвілля», «Навчання», «Дім, помешкання» тощо) – комунікативний намір (відповісти на запитання, представити себе, повідомити, підтвердити або заперечити інформацію) – лексичний мінімум – граматичні категорії (відповідні відмінкові форми іменників). Це стане підґрунтям для розроблення вправ і складання текстів з метою розвитку навичок читання, слухання, говоріння і письма. Крім цього, такий підхід дозволить реалізувати основні принципи комунікативно-орієнтованого навчання мови як іноземної, яке на початковому рівні пов’язане із формуванням граматичної компетенції

українська мова як іноземна; початковий рівень; рід іменників; число іменників; відмінкові форми