Міжнародний філологічний часопис

Вплив цифрових середовищ на когнітивні механізми мовлення та їх значення для прикладної лінгвістики

Марина Павельчук, Людмила Клименко
Завантажити статтю
Анотація

Стрімкий розвиток цифрових середовищ суттєво трансформував способи обробки, інтерпретації та продукування мовної інформації, що актуалізувало нові дослідницькі завдання для прикладної лінгвістики та психолінгвістики. Метою дослідження був аналіз впливу цифрових середовищ на мовну когніцію та визначення їхніх імплікацій для прикладної лінгвістики цифрової епохи. У роботі було застосовано методологію структурованого огляду наукової літератури, що передбачала синтез результатів рецензованих досліджень, опублікованих у 2006-2025 роках та індексованих у провідних міжнародних базах даних. Аналіз поєднав психолінгвістичний і прикладно-лінгвістичний підходи, що забезпечило комплексне розуміння досліджуваного явища. Результати дослідження засвідчили, що цифрове читання характеризувалося підвищеною швидкістю обробки інформації при одночасному зниженні глибини її розуміння порівняно з традиційними форматами. Було встановлено, що мультимодальна комунікація підвищувала ефективність сприйняття інформації, однак супроводжувалася зростанням когнітивного навантаження внаслідок інтеграції різних семіотичних каналів. Було виявлено, що взаємодія з системами штучного інтелекту сприяла підвищенню продуктивності мовлення та швидкості виконання завдань, водночас знижуючи рівень критичного оцінювання отриманої інформації. Узагальнення результатів дозволило стверджувати, що цифрові середовища сформували новий тип мовної когніції, для якого були характерні прискорена обробка інформації, опора на зовнішні когнітивні ресурси та адаптація до мультимодального контенту. Практичне значення дослідження полягало у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення методик навчання мов, розвитку цифрової грамотності та оптимізації взаємодії людини з інтелектуальними мовними системами

Ключові слова

цифрова комунікація; когнітивні процеси; мультимодальний дискурс; взаємодія людини із штучним інтелектом; цифрова грамотність; мовна обробка

ЦИТУВАТИ
Pavelchuk, M., & Klymenko, L. (2026). The impact of digital environments on the cognitive mechanisms of speech and their significance for applied linguistics. International Journal of Philology, 17(2), 7-22. https://doi.org/10.31548/philolog/2.2026.07
Використані джерела
  1. Alcocer-Vázquez, E., & Zapata-González, A. (2021). Digital reading practices among social science and exact science university students. Ocnos: Journal of Reading Research, 20(3). doi: 0.18239/ocnos_2021.20.3.2526.
  2. Baron, N.S. (2021). How we read now: Strategic choices for print, screen, and audio. Oxford: Oxford University Press.
  3. Bateman, J.A., Wildfeuer, J., & Hiippala, T. (2017). Multimodality: Foundations, research and analysis. Berlin, Boston: De Gruyter. doi: 10.1515/9783110479898.
  4. Bender, E.M., & Koller, A. (2020). Climbing towards NLU: On meaning, form, and understanding in the age of data. In Proceedings of the 58th annual meeting of the Association for Computational Linguistics (pp. 5185-5198). Stroudsburg: Association for Computational Linguistics. doi: 10.18653/v1/2020.acl-main.463.
  5. Clinton, V. (2019). Reading from paper compared to screens: A systematic review and meta-analysis. Journal of Research in Reading, 42, 288-325. doi: 10.1111/1467-9817.12269.
  6. Delgado, P., Vargas, C., Ackerman, R., & Salmerón, L. (2018). Don’t throw away your printed books: A meta-analysis on the effects of reading media on comprehension. Educational Research Review, 25, 23-38. doi: 10.1016/j.edurev.2018.09.003.
  7. Firth, J., et al. (2019). The “online brain”: How the Internet may be changing our cognition. World Psychiatry, 18, 119-129. doi: 10.1002/wps.20617.
  8. Gebru, T., Morgenstern, J., Vecchione, B., Vaughan, J.W., Wallach, H., Daumé, H., & Crawford, K. (2021). Datasheets for datasets. Communications of the ACM, 64(12), 86-92. doi: 10.1145/3458723.
  9. Jewitt, C., & Leder Mackley, K. (2019). Methodological dialogues across multimodality and sensory ethnography: Digital touch communication. Qualitative Research, 19(1), 90-110.  doi: 10.1177/1468794118796992.
  10. Jin, T., Lin, W., Wang, Y., Li, L., Cheng, X., & Zhao, Z. (2024). Rethinking the multimodal correlation of multimodal sequential learning via generalisable attentional results alignment. In L.-W. Ku, A. Martins, & V. Srikumar (Eds.), Proceedings of the 62nd annual meeting of the Association for Computational Linguistics (pp. 5247-5265). Bangkok: Association for Computational Linguistics. doi: 10.18653/v1/2024.acl-long.287.
  11. Kasneci, E., et al. (2023). ChatGPT for good? On opportunities and challenges of large language models for education. Learning and Individual Differences, 103, article number 102274. doi: 10.1016/j.lindif.2023.102274.
  12. Kitchenham, B. (2004). Procedures for performing systematic reviews. Keele: Keele University.
  13. Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. London & New York: Routledge.
  14. Loh, K.K., & Kanai, R. (2015). How has the Internet reshaped human cognition? The Neuroscientist, 29(2), 125-137. doi: 10.1177/1073858415595005.
  15. Mangen, A., Olivier, G., & Velay, J.-L. (2019). Comparing comprehension of a long text read in print book and on Kindle: Where in the text and when in the story? Frontiers in Psychology, 10, article number 38. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00038.
  16. Petticrew, M., & Roberts, H. (2006). Systematic reviews in the social sciences: A practical guide. Oxford: Blackwell Publishing Ltd. doi: 10.1002/9780470754887.
  17. Semenoh, O.M. (2021). MEDIA & TEACHER Campus as a means of developing information and media literacy. In Information and media literacy as an integral component of the educational process in a higher education institution: Collection of articles (pp. 332-338). Kyiv: Academy of Ukrainian Press.
  18. Drushlyak, M.G., Semenog, O.M., Hrona, N.V., Ponomarenko, N.P., & Semenikhina, O.V. (2022). Typology of internet resources for the development of youth’s infomedia literacy. Information Technologies and Learning Tools, 88(2). doi: 10.33407/itlt.v88i2.4786.
  19. Small, G.W., Lee, J., Kaufman, A., Jalil, J., Siddarth, P., Gaddipati, H., Moody, T.D., & Bookheimer, S.Y. (2020). Brain health consequences of digital technology use. Dialogues in Clinical Neuroscience, 22(2), 179-187. doi: 10.31887/DCNS.2020.22.2/gsmall.
  20. Sundar, S.S., Jia, H., Waddell, T.F., & Huang, Y. (2015). Toward a theory of interactive media effects (TIME): Four models for explaining how interface features affect user psychology. In S.S. Sundar (Ed.), The handbook of the psychology of communication technology (pp. 47-86). The USA: Wiley Blackwell. doi: 10.1002/9781118426456.ch3.
  21. Syvokon, O., & Nahorna, O. (2021). UA-GEC: Grammatical error correction and fluency corpus for the Ukrainian language. ArXiv. doi: 10.48550/arXiv.2103.16997.
  22. van Leeuwen, T. (2021). Multimodality and identity. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003186625. 
  23. Warschauer, M. (2011). Learning in the cloud: How (and why) to transform schools with digital media. New York: Teachers College Press.
  24. Wolf, M. (2018). Reader, come home: The reading brain in a digital world. New York: Harper.