Стрімкий розвиток цифрових середовищ суттєво трансформував способи обробки, інтерпретації та продукування мовної інформації, що актуалізувало нові дослідницькі завдання для прикладної лінгвістики та психолінгвістики. Метою дослідження був аналіз впливу цифрових середовищ на мовну когніцію та визначення їхніх імплікацій для прикладної лінгвістики цифрової епохи. У роботі було застосовано методологію структурованого огляду наукової літератури, що передбачала синтез результатів рецензованих досліджень, опублікованих у 2006-2025 роках та індексованих у провідних міжнародних базах даних. Аналіз поєднав психолінгвістичний і прикладно-лінгвістичний підходи, що забезпечило комплексне розуміння досліджуваного явища. Результати дослідження засвідчили, що цифрове читання характеризувалося підвищеною швидкістю обробки інформації при одночасному зниженні глибини її розуміння порівняно з традиційними форматами. Було встановлено, що мультимодальна комунікація підвищувала ефективність сприйняття інформації, однак супроводжувалася зростанням когнітивного навантаження внаслідок інтеграції різних семіотичних каналів. Було виявлено, що взаємодія з системами штучного інтелекту сприяла підвищенню продуктивності мовлення та швидкості виконання завдань, водночас знижуючи рівень критичного оцінювання отриманої інформації. Узагальнення результатів дозволило стверджувати, що цифрові середовища сформували новий тип мовної когніції, для якого були характерні прискорена обробка інформації, опора на зовнішні когнітивні ресурси та адаптація до мультимодального контенту. Практичне значення дослідження полягало у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення методик навчання мов, розвитку цифрової грамотності та оптимізації взаємодії людини з інтелектуальними мовними системами
цифрова комунікація; когнітивні процеси; мультимодальний дискурс; взаємодія людини із штучним інтелектом; цифрова грамотність; мовна обробка