Міжнародний філологічний часопис

Концепт «logos» у давньогрецькій та латинській традиціях: семантична еволюція та філософсько-філологічні інтерпретації

Марія Сметаняк
Завантажити статтю
Анотація

Мета дослідження полягала в аналізі семантичної еволюції концепту «λόγος» у давньогрецькій і латинській традиціях. Методологічну основу становили лексикографічний, семантико-порівняльний, текстово-контекстуальний і герменевтико-порівняльний аналіз. Лексикографічний аналіз дав змогу визначити основні значення «λόγος», семантико-порівняльний – зіставити їх із «verbum», «ratio», «sermo» й «oratio», текстово-контекстуальний і герменевтико-порівняльний – розкрити функціонування поняття в дохристиянських, ранньохристиянських і латинських текстах. У результаті встановлено, що «λόγος» у класичній грецькій мові не зводиться до значення “слово”, а охоплює мовлення, висловлювання, доказ, пояснення, підставу, міру, розум, закон і принцип. Латинська традиція не виробила одного повного еквівалента «λόγος»: його семантика розподіляється між «verbum», «ratio», «sermo» й «oratio», які передають відповідно словесно-богословську, раціонально-пояснювальну, мовленнєво-дискурсивну та риторично-композиційну площини. У дохристиянських грецьких текстах «λόγος» функціонує як мовно-філософська категорія: у Геракліта він пов’язаний із мірою й порядком світу, у Платона – з діалогічною перевіркою понять, в Арістотеля – з доказовою організацією мовлення, у стоїків – із розумним принципом природи. Грецько-християнська та латинська рецепція засвідчила функціональне переформатування поняття: у Філона Александрійського «λόγος» набув посередницької й екзегетичної функції, у прологу Євангелія від Йоана став смисловим центром християнського тексту, у Юстина Мученика виконував апологетично-аргументативну роль, у Климента Александрійського був пов’язаний із педагогічно-герменевтичним переосмисленням еллінської традиції, а у Вульгаті отримав латинське закріплення через «verbum». Доведено, що семантична еволюція «λόγος» пов’язана з переходом від грецького поліцентричного поняття до латинської системи часткових відповідників і ранньохристиянського осмислення Слова. Практична значущість результатів полягає у використанні запропонованої логіки аналізу в класичній філології, історії філософської термінології, релігієзнавстві та перекладознавстві. Матеріали дослідження можуть бути застосовані під час аналізу понять, що переходили між грецькою, латинською та християнською традиціями

Ключові слова

класична філологія; мовлення; посередницька функція; рецептивний зсув; значення; відповідники; інтерпретація

ЦИТУВАТИ
Smetaniak, M. (2026). Concept of “logos” in ancient Greek and Latin traditions: Semantic evolution and philosophical and philological interpretations. International Journal of Philology, 17(2), 42-68. https://doi.org/10.31548/philolog/2.2026.42
Використані джерела
  1. Allen, J.G. (2025). God’s λόγος in James and early Judaism. Novum Testamentum, 67(3), 355-374. doi: 10.1163/15685365-bja10099.
  2. Alonso Déniz, A., & Méndez Dosuna, J.V. (2023). From rags to riches? An illusory semantic change in ancient Greek. The Journal of Hellenic Studies, 143, 189-201. doi: 10.1017/S0075426923000575.
  3. Aristotle. (1926). The “art” of rhetoric. Cambridge: Harvard University Press.
  4. Arnim, H. (1964). Stoicorum veterum fragmenta. Leipzig: B.G. Teubner Publishing.
  5. Atkins, C.S. (2021). Rethinking John 1:1. Novum Testamentum, 63(1), 44-62. doi: 10.1163/15685365-12341691.
  6. Bianconi, M., & Magni, E. (2023). The survival of the optative in New Testament Greek. Journal of Greek Linguistics, 23(1), 36-78. doi: 10.1163/15699846-tat00001.
  7. Butterworth, G.W. (1919). Clement of Alexandria. Cambridge: Harvard University Press.
  8. Chekareva, Y.S. (2023). Verbalization of the concept of heart in ancient Greek and Latin. International Humanitarian University Herald. Philology, 60(2), 85-90. doi: 10.32841/2409-1154.2023.60.2.20.
  9. Chekareva, Y.S. (2025). The concept of “war” in ancient Greek aphoristic. Scientific Notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 36(75), 210-215. doi: 10.32782/2710-4656/2025.5.1/34.
  10. Danker, F.W. (Ed.). (2000). A Greek-English lexicon of the New Testament and other early Christian literature. Chicago: University of Chicago Press.
  11. Dillon, J.M. (1996). The middle Platonists, 80 B.C. to A.D. 220. Ithaca: Cornell University Press.
  12. Ellis, E.Z. (2024). In the beginning was discourse: Erasmus’ translation, academic controversy, and popular reaction. In C. Rico & J. Paniello (Eds.), From logos to person: History, traditions, and perspectives (pp. 91-104). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-72878-5_6.
  13. Fedoriv, I. (2025). Logos and law: Truth in the philosophy of ancient Greece and the legal system of ancient Rome. Higher Education of Ukraine, 2(97), 58-63. doi: 10.32782/NPU-VOU.2025.2(97).07.
  14. Franchi, R. (2023). Greek literature and Christian doctrine in early Christianity: A difficult co-existence. Literature, 3(3), 296-312. doi: 10.3390/literature3030020.
  15. Friesen, C.J., Lincicum, D., & Runia, D.T. (2025). The reception of Philo of Alexandria. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780198836223.001.0001.
  16. Gauthier, L. (2026). Rethinking ancient Greek genres with semantic clustering. Digital Scholarship in the Humanities. doi: 10.1093/llc/fqag053.
  17. Glare, P.G. (Ed.). (1968). Oxford Latin dictionary. Oxford: Oxford University Press.
  18. Gozum, I.E. (2024). The concept of logos from Heraclitus, Philo of Alexandria, and the early Christianity of the first century CE. Philippiniana Sacra, 59(180), 585-607. doi: 10.55997/3005pslix180a5.
  19. Holmes, M.W. (2010). The Greek new testament: SBL edition. Atlanta: Society of Biblical Literature.
  20. Kahn, C.H. (1979). The art and thought of Heraclitus: An edition of the fragments with translation and commentary. Cambridge: Cambridge University Press.
  21. Kostiuchkov, S. (2024). Chaos and logos in conceptual ideas on the origin of life on Earth: Biophilosophical interpretation. Visnyk of the Lviv University. Series Philosophical and Political Studies, 52, 129-137. doi: 10.30970/PPS.2024.52.15.
  22. Kyriacou, C. (2023). On the origins of the Alexandrian school: Rhizomes, philosophy, and Christian theology. Religions, 14(4), article number 482. doi: 10.3390/rel14040482.
  23. Kyrychok, O. (2020). “Philosopher” and “philosophy” in Kyivan Rus’ written sources of the 11th-14th centuries: Historiography of conceptual interpretations. Sententiae, 39(2), 64-91. doi: 10.31649/sent39.02.064.
  24. Lampe, G.W. (Ed.). (1961). A patristic Greek lexicon. Oxford: Clarendon Press.
  25. Levko, O. (2022). The development of the “lexicon of humility” in Church Slavonic and Old Ukrainian biblical monuments of the 16th century. Linguistic and Conceptual Worldviews, 2(72), 49-62. doi: 10.17721/2520-6397.2022.2.05.
  26. Lewis, C.T., & Short, C. (1879). A Latin dictionary. Oxford: Clarendon Press.
  27. Liddell, H.G., & Scott, R. (1996). A Greek-English lexicon. Oxford: Clarendon Press.
  28. Long, A.A., & Sedley, D.N. (1987). The Hellenistic philosophers. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781139165907.
  29. Mas, S. (2024). The prosopological reading of the term πρόσωπον – persona in the works of Origen and Tertullian. In C. Rico & J. Paniello (Eds.), From logos to person: History, traditions, and perspectives (pp. 159-172). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-72878-5_10.
  30. Montanari, F. (2015). The Brill dictionary of ancient Greek. Retrieved from https://brill.com/display/db/bdgo.
  31. Morlet, S. (2025). Can we speak of an “interaction” between ancient Christian thought and classical Greek literature? Two case studies (the Trinity and Gen. 1:26). Religions, 16(11), article number 1468. doi: 10.3390/rel16111468.
  32. Nannini, A., & Trepczyński, M. (2022). “In principio”: The metaphysical exegesis of John 1:1 by Albert the Great, Bonaventure, and Thomas Aquinas. Biblica et Patristica Thoruniensia, 15(2), 41-54. doi: 10.12775/BPTh.2022.009.
  33. Nggadas, D.H. (2026). Before John, there was Luke: A literary exploration of Lukan and Johannine Logosology. HTS Teologiese Studies / Theological Studies, 82(1), article number a11110. doi: 10.4102/hts.v82i1.11110.
  34. Pavlenko, I. (2022). The concept of truth in ancient Greek philosophy: ἀλήθεια as a semantic cluster. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 5(2), 49-56. doi: 10.15421/342220.
  35. Pavlenko, I. (2023). The mental lexicon of ancient Greek philosophy. Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture, 15, 62-68. doi: 10.15421/352331.
  36. Perrone, V., Hengchen, S., Palma, M., Vatri, A., Smith, J.Q., & McGillivray, B. (2021). Lexical semantic change for ancient Greek and Latin. In Computational approaches to semantic change (pp. 287-310). London: Language Science Press. doi: 10.5281/zenodo.5040318.
  37. Plato. (2013a). Republic, Volume I, Books 1-5. Cambridge: Harvard University Press.
  38. Plato. (2013b). Republic: Volume II, Books 6-10. Cambridge: Harvard University Press.
  39. Rico, C. (2024). Logos in ancient Greek: A philological inquiry. In C. Rico & J. Paniello (Eds.), From logos to person: History, traditions, and perspectives (pp. 17-43). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-72878-5_2.
  40. Runia, D. (2001). Philo of Alexandria, on the creation of the cosmos according to Moses. Retrieved from https://brill.com/view/title/7571.
  41. Runia, D. (2023). Philo of Alexandria: Collected studies 1997-2021. Tübingen: Mohr Siebeck.
  42. St. Justin Martyr. (1997). The first and second apologies. New York: Paulist Press.
  43. Stopponi, S., Pedrazzini, N., Peels-Matthey, S., McGillivray, B., & Nissim, M. (2024a). Natural language processing for ancient Greek: Design, advantages and challenges of language models. Diachronica, 41(3), 414-435. doi: 10.1075/dia.23013.sto.
  44. Stopponi, S., Peels-Matthey, S., & Nissim, M. (2024b). AGREE: A new benchmark for the evaluation of distributional semantic models of Ancient Greek. Digital Scholarship in the Humanities, 39(1), 373-392. doi: 10.1093/llc/fqad087.
  45. Thesaurus Linguae Latinae. (1900). Leipzig, Munich: Teubner/ Bavarian Academy of Sciences and Humanities. Retrieved from https://archive.org/details/thesauruslinguae557deut.
  46. Turenko, V. (2025). Conceptualization of the idea of enmity in early Greek pluralists and sophists: From the heavenly to the earthly. Linguistic and Conceptual Worldviews, 2(78), 266-282. doi: 10.17721/2520-6397.2025.2.14.
  47. Weber, R., & Gryson, R. (2007). Biblia Sacra Vulgata. Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft.
  48. Zaiets, A.P., & Pohoryelova, Z.O. (2021). Formation of the idea of natural law in ancient Greece and Ancient Rome. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 28(4), 15-28. doi: 10.37635/jnalsu.28(4).2021.15-28.