Міжнародний філологічний часопис

Бунтівник як літературний персонаж: дослідження середньовічного та сучасного тестового випадку. Повстання та катастрофа, розглянуті через порівняльний підхід Вернера Садівника та Генріха фон Клейста

Альбрехт Классен
Завантажити статтю
Анотація

Набагато частіше, ніж можна було б припустити, літературні автори уявляли бунтарів і простежували їхній шлях у житті, здебільшого показуючи їхні поразки у спробах боротися за справедливість, свободу чи незалежність. Усі постаті бунтарів регулярно стикалися з серйозними труднощами, оскільки вони піднімаються проти гегемонічної системи, яку чинна влада захищає всією своєю могутністю. Наскільки бунтарі мають право йти на крайні заходи у своїх спробах виправити, на їхню думку, неправду, навіть ціною страждань інших людей? Коли ідеали бунтарів виправдовують їхні очікування, а коли вони перетворюються на протилежне і загрожують перетворитися на кровожерливих злочинців, як це жорстоко показали провідні постаті Французької революції? Революція, що вдається до абсолютного насильства без будь-яких обмежень, може легко перетворитися на криваву тиранію. Водночас читачів часто запрошують співпереживати бунтареві, коли його/її справа здається правильною – залежно від ідеологічної точки зору – тоді як влада виявляється на хибному боці людських цінностей. Це означає, що потрібно ретельно подумати про різницю між бунтарем і терористом. Протягом історії поети регулярно зверталися до цієї надзвичайно проблемної, часто трагічної теми, якщо не сказати дилеми. Отже, у цій статті увага зосереджувалась на обговоренні та порівнянні двох важливих внесків у дискурс про бунтаря: одного з пізнього Середньовіччя (Вернер Садівник) і одного з початку XIX століття (Генріх фон Клейст), щоб проілюструвати значні відмінності між двома концепціями бунту та водночас виявити спільні наративні елементи – адже це, врешті-решт, дві сторони однієї монети, висвітлюючи важливий дискурс про літературного бунтаря протягом століть. Ця стаття не робила спроб простежити прямі зв’язки між обома текстами; замість цього увага зосередиться на спільній темі, хоча контексти суттєво різняться. Щоб допомогти читачам усвідомити універсальну значущість цієї теми, обговорення спершу розгляннуло деяких із найвідоміших бунтарів та повстань, а потім перейшло до аналізу обраних літературних прикладів

Ключові слова

повстання в літературі; середньовічний розбійник‑рицар; сучасний бунтар; терорист; Вернер Садівник; Генріх фон Клейст; революція; виклик соціальним структурам

ЦИТУВАТИ
Classen, A. (2026). The rebel as a literary figure: The study of a medieval and a modern test case. Uprising and catastrophe examined through a comparative approach Wernher the Gardener and Heinrich von Kleist. International Journal of Philology, 17(2), 83-96. https://doi.org/10.31548/philolog/2.2026.83
Використані джерела
  1. Andermann, K. (2018). Helmbrecht everywhere? On the social dynamics between non-nobles and nobles in the late Middle Ages. In C. Mochty-Weltin & R. Zehetmayer (Eds.), Nobility and constitution in the German Empire during the high and late Middle Ages: Papers from the conference in memory of Maximilian Weltin (pp. 173-186). St. Pölten: Niederösterreichisches Institut für Landeskunde.
  2. Ayres, B. (Ed.). (2025). The Routledge handbook of Victorian rebels. New York: Routledge.
  3. Baker, D.‑P., Herbert, R., & Whetham, D. (2023). The ethics of special ops: Raids, recoveries, reconnaissance, and rebels. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009292061.
  4. Brednich, R.W. (Ed.). (2003). Enzyklopädie des märchens: Encyclopedia of the fairy tale (Vol. 11.1). Berlin: Walter de Gruyter.
  5. Cantú, R. (Ed.). (2016). Equestrian rebels: Critical perspectives on Mariano Azuela and the novel of the Mexican Revolution. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
  6. Classen, A. (2007). Polyglots in medieval German literature: Outsiders, critics, or revolutionaries? Neophilologus, 91(1), 101-115. doi: 10.1007/s11061-006-9007-y.
  7. Classen, A. (2024). Criticism of the court and the evil king in the Middle Ages: Literary‑historical analyses (studies in Medieval Literature). Lanham: Lexington Books. doi: 10.5040/9798216432203.
  8. der Gartenaere, W. (1902). Meier Helmbrecht. Berlin: De Gruyter. doi: 10.1515/9783110482836.
  9. Dunn, A. (2015). Juliet Barker. 1381: The year of the peasants’ revolt. Journal of British Studies, 54(4), 1001-1002. doi: 10.1017/jbr.2015.128.
  10. Ehlen, O., Kirchner, R., Steiniger, J., & Tornau, C. (Eds.). (2024). Master, disciple, rebel: Succession and contradiction (akolouthēsis and enantiōsis) mirrored throughout times. Tübingen: Mohr Siebeck.
  11. Flood, M., & Frank, M.C. (Eds.). (2023). The figure of the terrorist in literature and visual culture. Edinburgh: Edinburgh University Press. doi: 10.1515/9781474497602.
  12. Frenzel, E. (1998). Motives in world literature: A lexicon across the history of literature. Stuttgart: Alfred Kröner.
  13. Görner, R. (1987). Robber knights: Studies on the condition of the late medieval lower aristocracy, especially in southern Westphalia. Münster: Aschendorff.
  14. Gould, R.R. (2016). Writers and rebels: The literature of insurgency in the Caucasus. New Haven: Yale University Press. doi: 10.12987/yale/9780300200645.001.0001.
  15. Haller, A. J. (2020). Mythical spaces of lawlessness in stories about Robin Hood, Klaus Störtebecker, and Jesse James: From the typology of the hero to the topology of society. Baden‑Baden: Ergon Verlag. doi: 10.5771/9783956506079.
  16. Hamacher, B. (2009). Michael Kohlhaas. In I. Breuer (Ed.), Kleist handbook: Life – work – impact (pp. 97-106). Stuttgart & Weimar: Verlag J. B. Metzler.
  17. Heuser, B. (2013). Rebels, partisans, guerilleros: Asymmetrical wars from antiquity to today. Historische Zeitschrift, 298(3), 713-715. doi: 10.1515/hzhz-2014-0223.
  18. Hotz, R. (2009). Intellectual rebels in the Czarist empire and under communism: Two hundred years of criticism of the regime in Russian literature. Köln: Koinonia‑Oriens.
  19. Lubkowitz, A. (2025). Female rebels on foot: Tracing Eleven female literary wanderers. Zürich: Kein & Aber.
  20. Menke, P. (1993). Legality and ordo principles in Helmbrecht. Frankfurt am Main: Peter Lang.
  21. Mullender, R. (2024). Review of Andrea Wulf. Magnificent rebels: The first romantics and the invention of the self. Philosophy in Review, 44(1), 59-65.https://doi: 10.7202/1110370ar.
  22. Nance, M.W. (2022). They want to kill Americans: The militias, terrorists, and deranged ideology of the Trump insurgency. New York: St. Martin’s Press.
  23. Ockert, K. (2005). Law and love as symbolically generalized media of communication in the texts of Heinrich von Kleist. St. Ingbert: Röhrig Universitätsverlag.
  24. Reuß, R., & Staengle, P. (Eds.). (2010). Heinrich von Kleist: Collected works and letters: Vol. II: Short stories, short prose, poems, letters. Munich: Carl Hanser Verlag.
  25. Schiller, F. (1804). Wilhelm Tell. Tübingen: J.G. Cotta’sche Buchhandlung.
  26. Schiller, F. (1805). The Robbers: A play. Tübingen: J.G. Cotta’sche Buchhandlung.
  27. Schwerhoff, G. (2024). The German peasants’ war: A wild action. Munich: C.H. Beck.
  28. Shepherd, N. (1993). A price below rubies: Jewish women as rebels and radicals. Cambridge: Harvard University Press.
  29. Smuga, Ł. (2022). Queer rebels: Rewriting literary traditions in contemporary Spanish novels. New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003245124.
  30. Turchetti, M. (2013). Tyranny and tyrannicide from antiquity to today. Paris: Classiques Garnier. doi: 10.15122/isbn.978-2-8124-1735-1.
  31. Woodward, R.H., & Clark, J.J. (Eds.). (1968). The social rebel in American literature. New York: Odyssey Press.