Міжнародний філологічний часопис

Пеппі Довгапанчоха як літературне явище у творчості Астрід Ліндгрен

Христо Каменов
Завантажити статтю
Анотація

Метою статті було описати психоаналітичну структуру персонажа як моделі дитячої саморегуляції, що реалізується через наративну взаємодію з нормами, організацію повсякденного життя та систему репрезентацій. Методологія дослідження поєднувала уважне читання тексту, процедурний наративний аналіз, що включав кодування епізодів за такою схемою: джерело норми, форма контролю, дія героїні, наслідок, порівняльний аналіз перекладів та візуально-наративне зіставлення. Під час аналізу було виявлено шість кодів саморегуляції: інверсія влади; гра як спосіб пізнання; комічне переосмислення; контроль середовища через простір та предмети; повсякденний вибір через їжу та солодощі; та візуальне закріплення автономії. Аналіз включав процедурне кодування епізодів з подальшим порівнянням перекладених варіантів та візуальних маркерів, а узагальнення представлені в аналітичних таблицях. В аналізі було виділено шість кодів саморегуляції: інверсія влади; гра як метод пізнання; комічне переосмислення; контроль середовища через простір та предмети; повсякденний вибір через їжу та солодощі; та візуальне закріплення автономії. Було встановлено, що конфлікт “інституція-дитина” функціонує як перенесення правила із санкціонованої сфери до сфери тестування, тоді як сміх створює когнітивну дистанцію, яка зменшує залежність від зовнішньої оцінки. Було описано п’ять просторових сценаріїв взаємодії з нормами та чотири рівні репрезентації (текст, зображення, сцена чи екран та критичний опис). Стабільність посилання на персонажа пояснювалася за допомогою трирівневої моделі умов ідентифікації (ядро, атрибути та контекст). Порівняння перекладів показало, що хоча лексичне пом’якшення може змінювати інтенсивність, з якою інтерпретується бунт, воно не руйнує процедурне ядро. Практичне значення полягає в потенційному застосуванні запропонованих кодів як аналітичної основи для інтерпретації дитячих наративів, порівняння перекладів та опису адаптацій в освітній та редакційній практиці

Ключові слова

дитяча суб’єктивність; когнітивна дистанція; простір гри; візуальне представлення; соціальний етикет

ЦИТУВАТИ
Kamenov, H. (2026). Pippi Longstocking as a literary phenomenon in the work of Astrid Lindgren. International Journal of Philology, 17(1), 28-48. https://doi.org/10.31548/philolog/1.2026.28
Використані джерела
  1. Åberg, A.W. (2022). Nationalism in Swedish children’s film and the case of Astrid Lindgren. In N. Brown (Ed.), The Oxford handbook of children’s film (pp. 453-470). Oxford: Oxford Academic. doi: 10.1093/oxfordhb/9780190939359.013.15.
  2. Appel, C., & Christensen, N. (2022). Children’s literature in the Nordic world. Madison: University of Wisconsin Press.
  3. Blažić, M.M. (2023). Subversive youth literature – a fairy tale play by Alenka Gerlovič, Jurček and the Three Bandits (1944), in context. Anglisticum Journal, 12(1), 11-23. doi: 10.58885/ijllis. v12i1.11.mb.
  4. Cassio, L.G., & Efremova, G. (2023). Multidimensional coaching for socio-economic advancement of people in poverty: Insights from innovative practices across the world. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi: 10.2760/417670.
  5. Cuc, L.D., Pantea, M.F., Rad, D., Trifan, V.A., & Țurlea, I.C. (2024). Does culinary nostalgia shape touristic behaviour? Amfiteatru Economic, 26(18), 1126-1139. doi: 10.24818/ea/2024/ s18/1126.
  6. Cullhed, S.S. (2024). Astrid Lindgren and the Nightingale’s Song. Barnboken: Journal of Children’s Literature Research, 47. doi: 10.14811/clr.v47.933.
  7. Druker, E. (2022). The collection of wonders: Pippi Longstocking’s cabinet of curiosities. Kids+Media: Journal for Children’s and Youth Media Research, 12(1). doi: 10.54717/ kidsmedia.12.1.2022.2.
  8. Ehriander, H. (2021). Nubban and Pippi: Transtextual relationships between two girls illustrated by Ingrid Vang Nyman. In Astrid Lindgren’s works (pp. 70-97). Vaxjo: Linnaeus University Press.
  9. Ekström, I., & Marlowe, I. (2022). “A strange girl”: A rhetorical analysis of Pippi Longstocking from a leadership perspective. Örebro: Örebro University.
  10. Hellström, M. (2021). The importance of the child: An essay on Astrid Lindgrens dramatizations of Pippi Longstocking. In Astrid Lindgren’s works (pp. 116-138). Vaxjo: Linnaeus University Press.
  11. Ius, M. (2021). P.I.P.P.I.: The program of intervention for the prevention of institutionalization: Integrating intervention, training, research, and policy to support families and professionals. Child Welfare, 98(6), 103-126.
  12. Källström, L. (2023). Upside down on horseback: The trickster Pippi Longstocking in the GDR. Baltic Worlds, 4, 88-97.
  13. Lindgren, A. (1950). Pippi Longstocking. New York: Viking Press.
  14. Löwe, C., & Planka, S. (2025). Sweets in children’s literature and media: A short introduction into a sweet and delicious topic. In Cultural perspectives on sweets in children’s literature and media (pp. 1-15). New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003570035.
  15. Löytönen, M., & Kaivola, T. (2019). Writing children’s geography books: Challenges, experiences and observations. In S. Brunn & R. Kehrein (Eds.), Handbook of the changing world language map. Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-73400-2_197-1.
  16. Maier, S.E. (2022). Tough little red-headed orphans: Anne (of Green Gables), little orphan Annie, Madeline, and Pippi. In B. Ayres & S.E. Maier (Eds.), A vindication of the redhead: The typology of red hair throughout the literary and visual arts (pp. 197-221). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-83515-6_9.
  17. Mercurio, E. (2021). Pippi Longstocking, Captain Ahab, and other people: A defense of possibilism about fictional objects. (Doctoral dissertation, Ohio State University, Ohio, the United States).
  18. Mykhailova, N., & Gospodinova, A. (2022). Scandinavian children’s literature – tradition and innovation. Journal for German and Scandinavian Studies, 2, 125-138.
  19. Naldoniová, L. (2023). Philosophy and creativity with children: Lipman, Vygotsky, Rodari. Philosophical Movement, 80(1), 51-67. doi: 10.12775/RF.2024.05.
  20. Nardi, D.J., & Fancher, K. (2025). Studio Ghibli animation as adaptations: Investigating how the Japanese animation powerhouse reimagines stories. London: Bloomsbury Publishing.
  21. Nel, P., Paul, L., & Christensen, N. (2021). Keywords for children’s literature. New York: NYU Press.
  22. O’Sullivan, E. (2023). Historical dictionary of children’s literature. London: Bloomsbury Publishing.
  23. Ozturk, N. (2023). Clash of traditional and contemporary educational philosophies in Pippi Longstocking. In EJER congress 2023 international Eurasian educational research congress conference proceedings (pp. 366-382). Ankara: Ani Publishing.
  24. Rossholm, A.S. (2024). Astrid Lindgren’s early filmmaking: Transmediations across radio, books, and moving images. In M. Janson (Ed.), Swedish children’s cinema: History, ideology and aesthetics (pp. 215-236). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-031-57001-8_12.
  25. Stuttaford, M. (2020). The British and German translations of Pippi Longstocking – a translational statistics analysis. (Doctoral thesis, University of Leicester, Leicester, the United Kingdom). doi: 10.25392/leicester.data.14932641.
  26. Sundmark, B. (2024). Humor, hunger and humanity: food and eating in the works of Astrid Lindgren. In A. Gasperini, B. Sundmark & L. Tosi (Eds.), Eating cultures in children’s literature: National, international and transnational perspectives (pp. 171-188). Malmö: Malmö University Press.
  27. Van Coillie, J. (2025). Cultural specificity in translated children’s literature. In M. Borodo & J. Díaz-Cintas (Eds.), The Routledge handbook of translation and young audiences (ch. 9). New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003291169.
  28. Vincze, Z. (2025). Women in formal and informal education. International comparative perspectives in the history of education. Hungarian Educational Research Journal, 15(4), 594-598. doi: 10.1556/063.2024.00353.
  29. Weldy, L. (2021). The queerness of the man-child: Narcissism and silencing in Astrid Lindgren’s Karlson on the Roof series. Barnboken: Journal of Children’s Literature Research, 44. doi: 10.14811/clr.v44.559.
  30. West, M. (2020). A place to play in Astrid Lindgren’s stories. Bookbird: A Journal of International Children’s Literature, 58(4), 74-78. doi: 10.1353/bkb.2020.0070.
  31. Zarębski, T. (2021). When the ordinary meets the jiggery-pokery: Towards a Wittgensteinian reading of Lindgren’s Karlson on the Roof. Children’s Literature in Education, 52, 149-161. doi: 10.1007/s10583-020-09408-7.