Актуальність дослідження функційно-стилістичних особливостей генетивних конструкцій зумовлена їх ключовою роллю у формуванні синтаксичної організації тексту, передачі семантичних відтінків та розкритті стилістичної специфіки латинських мовних пам’яток різних жанрів. Метою дослідження було виявлення, систематизація та характеристика функційно-стилістичних особливостей генетивних конструкцій у латинській мові з урахуванням їх семантичних, синтаксичних та текстотворчих параметрів. У дослідженні застосовано комплексні методи дослідження – від вибіркового до контекстуального, поєднання синтаксичного та функційного аналізу. Проаналізовано широке коло семантичних відтінків, яких набуває родовий відмінок залежно від контексту, типу словосполучення та стилістичної настанови тексту. Описано розмежування між родовим суб’єкта і родовим об’єкта, родовим приналежності, родовим властивості та іншими різновидами, що забезпечують гнучкість і багатозначність латинського висловлення та дозволяють глибше зрозуміти формальнограматичну природу генетиву. Визначено, що генетив у латинській мові не лише виконує роль формального показника підрядності, а виступає засобом передавання смислової точності, логічної послідовності та емоційно-експресивних відтінків. Обгрунтовано, що генетивні конструкції можуть підкреслювати інтелектуальну, соціальну або моральну характеристику суб’єкта, формуючи особливу експресію тексту. Доведено, що генетивні конструкції є важливим чинником формування смислової структури латинського речення і виступають універсальним засобом вираження логічних, емоційних та образних компонентів мови. Результати мають значення для подальших досліджень у галузі латинської граматики, порівняльного мовознавства та стилістики. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані фахівцями з класичної філології, перекладачами латиномовних текстів, викладачами історії мови та стилістики, а також дослідниками античної літератури для підвищення точності інтерпретації текстів та поглибленого аналізу мовної структури античних джерел. Результати дослідження можуть бути використані у наступних наукових працях щодо семантико-синтаксичної реченнєвої структури
родовий відмінок; речення; синтаксис; семантика; стилістика